-
1 збільшівний
техн. нара́щиваемый -
2 majority
- absolute majority абсолютна більшість- bare majority незначна більшість- bloated majority значна більшість- clear majority очевидна більшість- congressional majority більшість членів Конгресу- decisive parliamentary majority більшість, що має вирішальний голос в парламенті- distributed majority більшість за особливим розподілом- large majority значна більшість- marginal majority незначна більшість- narrow majority незначна більшість- small majority незначна більшість- majority decision рішення, прийняте більшістю голосів- majority rule підпорядкування меншості більшості; принцип більшості; правило прийняття рішень більшістю голосів- majority vote голосування більшістю голосів- mechanical majority механічна більшість- non-official majority неофіційна більшість- over-all majority переважаюча більшість- overwhelming majority переважаюча більшість- plumping majority переважаюча більшість- qualified majority кваліфікована більшість; спеціально або особливо встановлена більшість- relative majority відносна більшість- requested majority необхідна більшість- requisite majority необхідна більшість- simple majority проста більшість- statutory majority законна більшість- working majority достатня (для проведення заходу) більшість голосів- majority of the members present and voting більшість членів, які були присутні і брали участь у голосуванні- majority of the member states більшість країн-учасниць- to be in the majority бути в більшості- to be carried by a small majority пройти/ бути прийнятим завдяки незначній більшості голосів- to be elected by a large majority бути обраним значною більшістю голосів- to carry majority отримати більшість голосів- to command a majority користуватись підтримкою більшості- to concede to a majority підкоритись рішенню більшості- to constitute a majority складати більшість- to gain majority отримати більшість голосів- to leave it to the decision of the majority підкорятись рішенню більшості; залишити вирішувати більшості- to master a majority користуватись підтримкою більшості- to obtain majority отримати більшість голосів- to receive majority отримати більшість голосів- to represent a majority представляти більшість- to win by a large majority пройти значною більшістю (голосів)- by a large majority значною більшістю- by a majority of (35) більшістю у (35 голосів)- by a small majority незначною більшістю- by a relative majority відносною більшістю голосів- by a simple majority простою більшістю- by a two thirds majority більшістю у дві третіх- majority (floor) leader керівник групи більшості в Конгресі США- majority leader of the Senate керівник групи більшості в Сенаті США -
3 наиболее
нрч.1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.* * *нареч.1) найбі́льше, найбі́льш2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")\наиболее ее внима́тельный — найува́жніший, найбі́льш ува́жний, усилит. якнайува́жніший, щонайува́жніший
\наиболее ее внима́тельно — найува́жніше, найбільш ува́жно, усилит. якнайуважніше, щонайува́жніше
\наиболее ее ра́звитой — найрозви́неніший, найбі́льш розви́нений
\наиболее ее распространённый — найпоши́реніший, найбі́льш поши́рений
\наиболее ее запу́танный — найзаплу́таніший, найбільш заплу́таний
\наиболее ее уважа́емый — найпова́жаніший, найбі́льш пова́жаний (шано́ваний)
-
4 более
більше, більш, гірше, над. [Ми ще гірше дивувалися. Тому чоловікові уже над сто літ. Над смерть біди не буде]. Тем более - надто, тим паче, поготів, і потім (ставится в конце фразы). [Коли щеня не задавив, мене не займе поготів]. Чем более - тем более - де-далі, то все більш. Более-менее - здебільша, здебільшого. [Поприбирав у хаті здебільшого]. Более или менее - більш-менш, більше-менше. [Став більше-менше незалежний від батька]. Всё более и более - що[чим]-раз більше, все геть та й геть. Более всего - (най)більш за все, (най)більш од усього, найпаче, найбільш. Более того - ще-ж і надто, ще й більш од того. Как можно более - що-найбільш(е), як-найбільш(е), як-мога більше.* * *1) бі́льше, більш2)\более си́льный — сильні́ший, більш си́льний
\более развито́й — більш розви́нений, розви́неніший
\более укреплённый — більш укрі́плений
\более че́го — (с указанием на превышение какой-л. нормы, меры) по́над що
тем \более — тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
-
5 большинство
більшість (р. -шости), більшина. Значительное -ство - значна, переважна більшість. Подавляющее -ство - переважна (гнітюча) більшість. -ство голосов - більшість, (перевага) голосів. По -ству голосов - більшістю (перевагою) голосів. В -стве случаев (большею частью) - здебільшого, здебільша.* * *бі́льшість, -шості, бі́льша части́на -
6 менее
Меньше, нрч.1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).* * *1) сравн. ст. прил. менший2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше -
7 most
[məust] 1. adjmost people — бі́льшість люде́й
2. nfor the most part — головни́м чи́ном
найбі́льша кі́лькість, бі́льша части́наmost of the time — бі́льша части́на ча́су
3. adv ( sup від much 2.)to make the most of — ви́користати цілко́м
1) більш за все, найбі́льшеwhat pleased me most — що мені́ більш за все сподо́балося
2) на́дто, надзвича́йно, найви́щою мі́роюthe play was most gripping — п'є́са була́ ду́же захо́плююча
3) для утворення sup багатоскладових прикметників і прислівниківthe most famous of these writers — найбі́льш відо́мий се́ред цих письме́нників
4)at most — найбі́льше; не більш як
eight at most — найбі́льше ві́сім; не більш як ві́сім
-
8 best
1. n1) найвищий ступінь (чогось), щось найкраще2) вихідна сукняSunday best — святкова (найкраща) сукня
2. adj (sup від good)1) найкращий; найбільш підхожий2) найбільший, більшийto be at one's best — бути на висоті; бути в настрої (в найкращому вигляді)
to get (to have) the best of it — перемогти, взяти верх (у суперечці тощо)
to give best — визнати перевагу (чиюсь); визнати себе переможеним
to make the best of smth. — використати найкращим чином (максимально) щось
to make the best of one's way — іти якомога швидше, поспішати
to the best of one's ability — щосили, докладаючи усіх сил (здібностей)
best boy — розм. коханий; кін. перший помічник бригадира освітлювачів
best girl — розм. кохана; наречена
best looker — амер., розм. красень, гарна (вродлива) людина
best man — боярин, дружко
best seller — бестселер; сенсаційна (ходова) книга
3. adv (sup від well)1) найкраще, якнайкраще2) найбільше4. v розм.2) обдурити, перехитрувати* * *I [best] n1) найкращий, найвищий ступінь ( чого-небудь)2) вихідне, святкове плаття3) кращі люди; найбільш кваліфіковані, знаючі працівникиII [best] a1) superl від good 22) кращий; найбільш підходящий3) більший4) основний, головнийIII [best] adv1) superl від well 52) щонайкраще, найкраще3) найбільше4) як компонент складних слів ( best-) най-, найбільшIV [best] v1) завдати поразки; узяти гору ( над ким-небудь)2) ошукати, одурити, перехитрити -
9 plurality
n1) множинність2) численність, безліч, сила-силенна3) більшість голосів4) амер. відносна більшість голосів* * *n1) множинність2) безліч, велика кількість; cпeц. сукупність, ряд; деяке число, кількість; величезність, колосальність3) сумісництво; одночасне володіння декількома бенефіціями4) більшість; більшість голосів; cл. відносна більшість голосів -
10 больше
більше (більш) од чого, над що, по-над що; см. Более. [Любить її над сонце, над місяць, над зорі (Ворон.). По-над годину = больше часу]. Больше всего - найбільш(е), над усе, найкращ(е). Гораздо, далеко больше - багато більше, геть більше. Тем больше - надто, тим паче. Всё больше и больше - щораз більше.* * *1) прил. бі́льший2) нареч. бі́льше, більш3) (перен.: далее, впредь) бі́льше, більш4) (нареч.: преимущественно) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше, здебі́льша; ( главным образом) головни́м чи́ном, го́ловно, перева́жно -
11 пуще
гірш(е), горіше, дужче, більш(е). [Ще гірше полюбив (Грінч.). Чоловік ще й гірше злякався (Рудч.). Не слуха жаба, дметься гірш, - все думає, що стане більш (Гліб.). А він ще гірш почав кричати (Сл. Левч.)]. -ще всего - гірше, горіше, більш усього и від усього, найпаче, найбільше, над усе. Кричи -ще, чтоб услышали - кричи дужче, щоб почули. Он пьет -ще прежняго - він п'є ще горіше (гірше), як колись. Я боюсь его -ще смерти - боюся його більш (гірш) від смерти. Я люблю музыку -ще всего - над усе люблю музику. Но что меня сердит -ще всего, так это… - але що мене найбільше гнівить, так це…* * *нареч. -
12 німецька класична філософія
НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ - складова частина західноєвропейської філософії Нового часу, в яку входять, крім нім., також англ., франц., нідерланд. філософії. Засновником англ. класичної філософії є Бекон, франц. - Декарт, нідерланд. - Спінова. Рівна їм велика постать у Німеччині з'являється лише після Тридцятирічної війни у друг, пол. XVII ст. в особі Ляйбніца. Термін "класична філософія" має подвійний зміст. По-перше, це - філософія розуму, свідомості і самосвідомості, пізнання В. она виникає з Декарта і Бекона і завершується вченням Гегеля. В такому широкому розумінні Н.к.ф. поділяється на чотири періоди: 1) філософські пошуки в межах Реформації і містики Н. айбільш видатною фігурою тут є Беме; 2) засвоєння беконівського емпіризму, картезіанства, спінозизму і матеріалізму, філософії права Греція і Гоббса, а також початок вироблення власної думки (Юнгій, Штурм, Пуфендорф, Вольф та ін., XVII ст.); 3) період нім. просвітництва XVIII ст., на який припадає і поява основних творів Ляйбніца та його учнів, котрі згуртувалися навколо Вольфа і утворили школу, яка відіграла основну роль в нім. просвітництві; 4) філософська думка від Канта до Фоєрбаха. По друге, "класична філософія" означає зразкова. Таким у нім. історії є переважно четвертий період - починаючи "з Канта". Поділ історії філософії на філософію до Канта і од Канта проведено Віндельбандом, Гартманом і продовжено в марксизмі. Основну рису цього періоду становлять різноманітні варіанти діалектичного світорозуміння, заснованого на поєднанні фундаментальних протилежностей. Потяг до такого синтезу помітний і в попередній думці. Найбільш характерним у Беме є його діалектика в тлумаченні Бога, природи, людини. Головні зусилля Ляйбніца були спрямовані на примирення і узгодження конкуруючих ідей і концепцій: раціоналізму і сенсуалізму, апріорного та апостеріорного, телеології і механіцизму, аж до об'єднання церков різних конфесій та численних нім. князівств в одну державу. Потяг до синтезу стає всеохопним у четвертий період, який і визначає всі основні особливості Н.к.ф. Саме тепер діалектика як така була усвідомлена і піддана всебічному аналізу, розробці і критиці. Головні його представники: Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах. Н.к.ф. має цілий спектр загальних властивостей Н. а першому місці - установка на розум і як об'єкт пізнання, і як пізнавальну здатність. Такими є Кантові "Критики" чистого і практичного розуму, відповідні дві основні частини "Науковчення" Фіхте та "Системи трансцендентального ідеалізму" Шеллінга, всі великі твори Гегеля ("Феноменологія духу", "Логіка", "Енциклопедія філософських наук"), в яких розум постає або у своїй власній формі, або ж як сутність духу. Головна функція розуму регулятивна: подати знання у вигляді системи. Всі філософи від Канта до Гегеля свідомо будують свої вчення як системи. Це важлива відмінність від попередників. Коли в останніх і знаходимо системи, напр., "Етику" Спінози чи "Систему природи" Гольбаха, спосіб береться або з іншої науки, або ж ототожнюється з повнотою висвітлення матеріалу з певних проблем. Для побудови системи потрібен певний метод. У Канта загалом це метод трансцендентальний, в який входять декілька складових.Усе вчення, викладене в трьох "Критиках", базується на "системі найвищих здібностей душі": пізнавальна, почуття задоволення і незадоволення, бажання. "Критика чистого розуму" в цілому структурується трьома питаннями: Як можлива чиста математика? Як можливе теоретичне природознавство? Як можлива метафізика як наука? На перший відповідає "трансцендентальна естетика": апріорні простір і час обумовлюють геометрію та арифметику. Можливість другого покладається таблицею апріорних понять розсудку - категорій. Цілісність метафізики утворюється системою суперечностей: антиномій, паралогізмів, ідеалу чистого розуму. Аналогічно відбувається структурація інших творів Канта. Фіхте назвав свій метод синтетичним, бо він полягає у поєднанні парних категорій - суб'єкта й об'єкта, причини і наслідку, субстанції й акциденції завдяки їх кількісній подільності, і в певній послідовності самих пар. Новий варіант діалектичного способу мислення знаходимо у Шеллінга: суть його в переході однієї крайності в іншу. Найбільш розвинутим є метод Гегеля, який він спеціально дослідив у "Передмові" до "Феноменології духу", в "Науці логіки", "Історії філософії". Завдяки цьому врешті-решт було відкрито перший специфічно філософський метод, відмінний від математичних та емпіричних методів знання Н. аслідком великої уваги до методології дослідження і викладу стала висока теоретичність, проблемність і проблематичність даних вчень, через які вони справили надзвичайний вплив на сучасність і майбутнє. Висновком було і таке явище, як піднесення філософії над спеціальнонауковим знанням, погляд на неї як на взірець для інших його галузей, тлумачення філософії як науки наук. Таке становище виникає тоді, коли певна наука досягає помітних успіхів в збагаченні своїх змісту і форми. Так було з математикою, на яку свого часу із заздрістю дивилися філософи і вважали за благо користуватися її досягненнями; з науками досвідними, методи яких переймали у XVII - XVin ст. Як на зворотний приклад можна послатися на Евкліда: метод побудови його "Начал" був запозичений із творів Аристотеля - з логіки і метафізики. З цим пов'язана і така риса розглядуваних вчень, як перевага загального над одиничним, цілісного над окремим. Системним вважалося не лише філософське знання, а й сама природа і суспільство. Особа поставала моментом чи елементом суспільно-державної тотальності. Така установка особливо притаманна концепціям Гегеля Н. арешті, з усього наведеного випливає переважно ідеалістичний зміст філософії даного періоду. У Канта маємо певне поєднання суб'єктивного ідеалізму з елементами матеріалізму. Фіхте у першому варіанті "Науковчення" - суб'єктивний ідеаліст у чистому вигляді. Поступово його система переросла у пантеїзм релігійно-моральнісного ґатунку. Шеллінг подолав суб'єктивний ідеалізм, додавши до нього натурфілософію як другу філософську перінонауку, а потім - через "філософію тотожності". Він перший в історії думки усвідомив обмеженість і матеріалізму, й ідеалізму, намагався стати на більш загальну точку зору, яку він, як і згодом Гегель, називав абсолютним ідеалізмом. Тільки Фоєрбах був у другий період творчості (од 1839 р.) послідовним матеріалістом.Всі зазначені загальні риси Н.к.ф. були сконцентровані в творах Гегеля, які і стали предметом дружньої і всебічної критики з боку різних опонентів. Шопенгауер протиставив розуму волю, пізній Шеллінг "негативній філософії" розуму - "позитивну філософію" релігійного типу, Конт філософській метафізиці - позитивні науки, Фоєрбах ідеалізму - матеріалізм, Маркс теоретичній спекуляції - практику, а К'єркегор захищав занедбану особу. Всі разом відкидають системність, більшість - діалектику. Такий суцільний напад свідчив про перехід до нової, післякласичної доби філософування. Останнє мало і свої переваги, але і недоліки в культурно-світоглядному відношенні. Цим пояснюється відродження й оновлення, переробка Н.к.ф. в XIX - XX ст.М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > німецька класична філософія
-
13 majority vote
більшість голосів, більшість поданих голосів; рішення, прийняте більшістю голосів; проста більшість голосів -
14 better
1. nтой, що ставить заклад (йде на парі)2. adj (comp від good)1) кращий; вищий2) більш підхожий, більш вигіднийyou are a better man for this job than I am — ти більше підходиш для цієї роботи, ніж я
3) більшийone's better half — розм. дружина
3. adv (comp від well)1) краще2) більше, більшою міроюI like him better than his brother — він подобається мені більше, ніж його брат
3) повніше, ґрунтовніше; сильнішеto think better of smth. — передумати, змінити думку
better late than never — краще пізно, ніж ніколи
the sooner the better — чим швидше, тим краще
4. v1) поліпшувати; виправляти; удосконалювати2) перевершувати, перевищуватиto better oneself — одержувати підвищення, просуватися (по службі)
* * *I nтой, хто б`ється об закладII nкращий; кращеIII a2) кращий; вищий; який краще підходить, більш вигідний3) краще4) більшийIV adv1) l. compar від well 52) краще3) більшою мірою; більше4) повніше; більш ґрунтовно; сильнішеV v1) покращувати, поліпшувати; виправляти; удосконалювати; покращуватися, поліпшуватися; виправлятися3) перевершувати, перевищувати -
15 downward
1. adj1) спадний, низхідний; що спускається; спрямований униз; спадистий, пологий; похилий2) погіршуваний, що скочується по похилій площині3) пригнічений, сумний, похмурий2. adv1) униз, донизу, під ухил (уклон)2) по низхідній лінії3) дедалі гірше* * *I a1) який спускається, низхідний; спадний; спрямований вниз; похилий3) який погіршується, який скочується по похилій площиніto be on the downward path — котитися по похилій площині; опускатися; деградувати
4) пригнічений, сумний, похмурийII adv1) вниз, донизу, під уклон -
16 last
1. n1) останній, останнє2) кінецьthe last of — амер. кінець (тижня, місяця, року тощо)
3) смерть, кончина, край4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець5) розв'язка, кінцівка6) щось останнє7) копил, колодкаto measure smb.'s foot by one's own last — міряти когось на свій аршин
8) витримка, витривалість9) ласт (міра)10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)to the last, till the last — до кінця
to stick to one's last — займатися своєю справою; не втручатися у те, чого не розумієш
to breath one's last — сконати, умерти
2. adj1) sup від late2) останнійto see smb. for the last time — бачити когось востаннє
last will — юр. заповіт, духівниця
3) єдиний, останнійlast crust (resource) — єдине (останнє) джерело існування
4) минулийlast week (month, year) — минулий тиждень (місяць, рік)
last night — а) минула ніч; минулої ночі; б) учора увечері
5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучаснийthe last news — найостанніше повідомлення, найсвіжіша новина
6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний7) остаточний8) надзвичайнийlast but not least — а) останній, але не менш важливий; б) останній, але не найгірший
the last day — день страшного суду; кінець світу
to be on one's last legs — а) умирати; б) бути смертельно втомленим
3. adv1) sup від late2) після всіх3) востаннє, в останній раз4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)4. v1) тривати2) витримувати; залишатися в живих4) вистачати, бути достатнім (тж last out)it will last (out) the winter — цього вистачить на зиму
5) натягувати на копил* * *I n1) останній, останнє; залишок2) кінецьthe last of — кінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть
3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінецьII alast but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний
last rites /sacrament/ — цepк. соборування
2) минулий3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний5) крайній, надзвичайнийIII adv1) після всіх2) востаннє3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)IV nвитримка; витривалістьV v1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)3) бути достатнім, вистачати ( last out)VI n VII v VIII n1) ласт ( міра товару)2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т) -
17 majority
-
18 most
1. nнайбільша кількість; більша частинанайбільшийat most — найбільше, максимально
3. adv (sup від much)1) більш за все, найбільше2) надто, надзвичайно, найвищою мірою; дуже3) для утворення найвищого ступеня багатоскладових прикметників і прислівників* * *I nнайбільша кількість; більша частинаII a1) super від much 1, many2) найбільшийIII advfor the most part — головним чином; здебільшого
1) superl від much 2 II найбільше, більш за все, щонайбільше2) служить для утворення найвищ. cт. багатоскладових пpикм.; пpиcл.3) посил. дуже, досить; надзвичайноIV a; (скор. від almost); амер., діал. -
19 downward
I a1) який спускається, низхідний; спадний; спрямований вниз; похилий3) який погіршується, який скочується по похилій площиніto be on the downward path — котитися по похилій площині; опускатися; деградувати
4) пригнічений, сумний, похмурийII adv1) вниз, донизу, під уклон -
20 причинність
ПРИЧИННІСТЬ, каузальність (від лат. causa - причина) - один із моментів універсального зв'язку предметів і явищ світу, який полягає в утворенні або породженні одними предметами і явищами - причинами - інших - наслідків. В античній філософії вчення про П. мало філософсько-світоглядний характер, бо стародавні мислителі шукали начала буття А. ристотель вважав, що П. і начало - одне й те саме; узагальнивши те, що до нього спочатку виділили матеріальну причину (Фалес, Анаксимен та ін.), потім рушійну (нус - Анаксагор, ворожнеча і дружба - Емпедокл), формальні причини розглядали прибічники вчення про ідеї, а цільова належним чином ніким не була сформульована. Аристотель узагальнив попередні дослідження і чітко виділив чотири види причин: матерія, форма, джерело руху, мета. Структуру П. Аристотель відкрив, аналізуючи процеси праці - скульптуру, будівельне мистецтво. Оскільки людина бачить світ крізь призму діяльності, Аристотель переносить її структуру на весь світ. Рушійною силою у нього був першодвигун, цільовою - ентелехія і т.д. Аристотелівське вчення панувало до Нового часу. Бекон розчленовує дану класифікацію на дві групи: фізика вивчає діючу причину і матерію, метафізика - кінцеву і формальну. Мету як причину він бачив лише в діяльності людини. Ще більш радикальним був Декарт, який відкинув і матеріальну П., залишивши тільки рух як предмет фізики. Відтоді дослідження П. пішло двома шляхами: природознавства і людинознавства. На першому шляху були відкриті динамічні та статистичні закони і причинні зв'язки, генетичні - в живих організмах. Але найбільш важливим виявився той вид спричинення, який являє собою діяльність, бо людство живе нею Ц. ілі та їх реалізацію вивчали переважно в філософії історії. Віко, Фіхте, Шеллінг відкрили суттєву закономірність - неспівпадання цілей і результатів діяльності. Ці мислителі, а потім Гегель дану закономірність пояснювали тим, що окрема дія підпорядкована розумній силі, яка визначає внутрішній план історії (Бог, світовий розум) і модифікується нею. В подальшому неспівпадання виявилося наслідком всебічного переплетіння і, отже, трансформації одиничних цілей і дій З. азначені філософи наголошували, що наслідки дій звичайно небажані, а то й протилежні задумам. Таке їх співвідношення разюче підтвердилося уже в реальній історії, насамперед в революціях Нового часу, особливо в соціалістичних революціях XX ст. А в друг. пол. XX ст. воно було усвідомлене у найбільш загальному вигляді - як сукупність глобальних проблем, породжених діяльністю людства, але ніким не бажаних і не передбачуваних. Це найбільш фундаментальна відома людині структура припинення, вона залучає до себе або спирається на ті, що вивчає природознавство, і надає їм філософсько-антропологічного змісту.М. Булатов
См. также в других словарях:
Кёльш — поднос с кёльшем … Википедия
більш — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
більш-менш — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
більшість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
завбільш — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
здебільш — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
найбільш — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
побільш — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
щонайбільш — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
якнайбільш — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
більш — див. більше … Український тлумачний словник